приобретение билетов:+38 (044) 334 34 10+38 (050) 508 05 99
ул. Бориса Гринченко 7
info@marcoconcert.com
7БерезняНеділя
Fairmont

Fairmont Classic — Kyiv Mozart Orchestra

800 - 1200 грн

7БерезняНеділя

Fairmont

Fairmont Classic — Kyiv Mozart Orchestra

800 - 1200 грн

Цей концерт музиканти Kyiv Mozart Orchestra склали з творів, написаних різними композиторами у різні часи та у різних країнах. Об’єднуючим для них стало те безмежне відчуття щастя, яке митці спробували вловити та закарбувати у звуках. Kyiv Mozart Orchestra на кожному своєму концерті доводить, що класика – це джерело краси, щастя і постійного натхнення.

Але даний концерт – взагалі справжній концентрат радості і… подорожей. Всі ми скучили за ними, за романтикою і теплом, а тому почнемо з країни, яка уособлює усі ці бажання – з Італії.

З усіх композиторів, твори яких потрапили до першого відділення, народитися в Італії пощастило лише Антоніо Вівальді. І Вівальді, треба сказати, цілком усвідомлював, як йому поталанило. Рідну Венецію він так обожнював, що майже все життя просидів на одному місці. Її святковий, вільний і легковажний дух притаманний усім вівальдівським творам, а тим паче – «Весні» з циклу «Чотири пори року».

Як і всі інші «сезони», «Весна» починається віршем самого композитора, який буквально покроково пояснює, що відбувається у музиці. Усі генії – як діти малі, тому «сюжети» прості і наївні: у першій картині імітується спів птахів та змальовується буря; у другій – вівчар, який спить зі своїм вірним собакою (він «гавкає» голосом альта), а у третій – жвавий весняний танець. На довершення – живопис на ту ж «сезонну» тему художника Марко Річчі. Марко був сучасником і земляком Вівальді, малював римські пейзажі в усі пори року і надихнув композитора на «сезонні» музичні пейзажі.

Пейзажі Італії з дитинства полюбив і Вольфганг Амадей Моцарт (хоча чи було у вундеркінда Моцарта, який заробляв гастролями з шести років, справжнє дитинство?). У свої п’ятнадцять, коли він повертався із Мілана, і голова розривалася від нових ідей та італійських вражень, Амадей за роками напрацьованою звичкою писав твори дорогою у кареті. Закінчив їх він вже дома, у Зальцбурзі. Рідний Зальцбург з кожним приїздом з гастролей здавався все більш і більш провінційним, а іноземні стилістичні впливи – все відчутнішими. Три дивертисменти – якраз свідоцтво підкорення Італією Моцарта. В наш концерт потрапив один із них – Дивертисмент фа мажор, в якому настільки відчуваються італійські чари та грація, що можна переконливо стверджувати: образи цих п’єс з’явилися в голові у Моцарта ще в Італії, а вдома він їх лише оформив у нотний текст.

Нарешті, Серенада Антоніна Дворжака – ще один «італійський привіт», адже сам жанр серенади як пісні під акомпанемент мандоліни під балконом прекрасної дами невід’ємний від пристрасних літніх ночей в Італії. Дворжак був чехом, і тому мелодія його серенади не є похідною від арій bell canto. Вона типово слов’янська, широка і наспівна. Кажуть, Дворжак написав її за 12 травневих днів. Цей твір – документ найщасливіших часів з життя композитора: він щойно одружився, у нього народився первісток, комісія у Відні присудила його щедру стипендію, вперше в житті його композиторський талант визнали як беззаперечний. До «Серенади» у подальшому як до джерела невичерпного щастя припадали й інші композитори, а Чайковський навіть процитував вальс з Другої частини у власній Серенаді (яка, до речі, прозвучить у другій половині концерту).

Якщо перше відділення концерту – це подорож до Італії, то друге – велике турне, у яке потрапили Норвегія, Австрія, Велика Британія та Росія. З останньою все зрозуміло – це Петро Чайковський. Представник від Норвегії теж очевидний – звісно ж, Едвард Гріг, який у музиці до драми Генріха Ібсена «Пер Ґінт» змалював сувору красу рідної природи так, що схід сонця над її скелями відчувається просто фізично. Не зрозуміло, чи то Ібсену бракувало смаку, а чи елементарної тактовності, але роботу Гріга (яку сам же замовив) він назвав «зацукрованою пігулкою, яку б громадськість могла проковтнути».

Австрійський скрипаль і композитор Фріц Крейслер навпаки не боявся писати надзвичайно «їстівну» музику. Цикл Старих віденських танців він написав для себе, аби грати на «біс» ефектні п’єси. Підказка: «старими» на момент написання (а це був 1905 рік) він вважав… вальси! І їхні аж занадто «солодкі» назви були легкою іронією над золотою епохою вальсу, але водночас – замилуванням нею: «Радість кохання», «Муки кохання», «Прекрасний розмарин». Як би зараз сказали, «мімімішність зашкалює».

Едвард Елгар і Лерой Андерсон – композитори, які вже фактом самого існування заперечують, що після Генрі Перселла Британія не народжувала композиторів. Їхні п’єси, які потрапили у концерт, сповнені легкості, бездоганного відчуття стилю (яке у такій мірі властиве лише британцям). А ще – любові. Одне з найвідоміших любовних освічень – «Salut d'amour» Елгара було написано на честь заручин із Керолайн Елліс Робертс, учениці композитора, молодшої його на вісім років. Присвята твору французькою звучала як «à Carice» - це слово було комбінацією двох імен, Керолайн і Елліс. А за два роки щаслива пара назвала так свою доньку – Carice.


Програма концерту:

  • ◾ Вольфганг Амадей Моцарт. Дивертисмент фа мажор, KV 138
  • ◾ Антоніо Вівальді. Скрипковий концерт «Весна» з циклу «Чотири пори року», Rv 269.
  • ◾ Антонін Дворжак. Серенада для струнного оркестру мі мажор, Ор.22. І та ІІІ частина.
  • ◾ Едвард Гріг. Сюїта «Пер Ґінт», Op. 23. І, ІІІ та ІV частини.
  • ◾ Фріц Крейслер. Старі віденські танці: «Радість кохання», «Муки кохання», «Прекрасний розмарин».
  • ◾ Лерой Андерсон. «Джаз-піцикато», «Plink, Plank, Plunk».
  • ◾ Едвард Елгар. Salut d'amour, Op.12.
  • ◾ Петро Чайковськоий. Серенада для струнного оркестру до мажор, Ор. 48. Фінал.

Вечір класичної музики відбудеться 7 березня в Fairmont Grand Hotel, за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 1. Початок о 20:00.

Fairmont

7-БерезняНеділя

7-БерезняНеділя